Душевний світ..

( (...) На землі народжений найшвидше потрапляє в нещастя через своє поспішливе нахабство, і скажу на додадок, що той, хто не радиться, терпить найбільшу біду; міцьні-бо для людини її слова, і і потрапляє вона в полон глагонів вуст своїх. (...)
Не будь нахабою і вискочнем, ступай потихенько, життя - то шлях небезпечний; привчай себе задовольнятися малим, не наслідуй розтратників свого серця для зовнішніх приваб. Вчись збирати розкидані думки свої і повертати усередину себе. Щастя твоє в тобі самому: пізнавши себе, пізнаєш усе, а не пізнаєш себе - ходитимеш у темряві і боятимешся там, де страху й не бувало. Пізнати себе вповні, пізнати і здружитися з собою - се невід'ємний світ, правдешнє щастя і досконала мудрість. О, коли б я могла накреслити в серці твоєму пізнання самого себе! Але се світло починає сяяти в пізні літа, коли хто щасливий... Будь добрий до всіх. Не образиш і ворога свого, коли хоч трохи спроможешся себе пізнати...Звичайно, пізнаєш самого себе, коли вникатимеш міцно всередину себе, - міцно-міцно... Лише не врятує тебі від щелеп лютого ката (...)